«ОЙ ПЛИВИ, ВІНОЧКУ, ЗА ВОДОЮ» - 18 Червня 2014 - Тернопільський центр народної творчості
Інформація
Вітаю Вас: Гость

Четвер,
08.12.2016, 06:56

Ви увійшли як Гость
Група "Гости"
ip: 54.197.124.106

Реєстрація Вхід
Зайти на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Всіх відвідувачів
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!
Головна » 2014 » Червень » 18 » «ОЙ ПЛИВИ, ВІНОЧКУ, ЗА ВОДОЮ»
11:56
«ОЙ ПЛИВИ, ВІНОЧКУ, ЗА ВОДОЮ»

«ОЙ ПЛИВИ, ВІНОЧКУ, ЗА ВОДОЮ»

(Свято Івана Купала на Тернопільщині)

 

Захоплюючими зразками народної творчості оповитий день літнього сонцестояння, який припадає на 7 липня, старовинне свято Купала. Воно пройшло до нас із глибини віків, коли наші предки поклонялися сонцю, місяцю, воді, вогню, землі. Купало – язичиський бог земних плодів, йому приносили в жертву хліб, як особливий, важливий дарунок природи.

За княжих часів старійшина роду, або володар, чи хтось із поважних, статечних людей «живим» вогнем розпалювали обрядове багаття. До нього кидали старі, непотрібні речі, сухе гілля. Тим очищали хати, обійстя. Є відгомін про традицію, яка, очевидно, виходить із часів матріархату, коли вогонь запалювала молода жінка, яка недавно вийшла заміж. Про це свідчить обрядова пісня: «Ой ти, молода молодице,

   Вийди звечора на вулицю,

   Вийди звечора на вулицю,

   Постав дівонькам Купайлицю»

На Тернопіллі обрядове дерево, здебільшого вербу, дівчата вбирали квітками, стрічками. Довкола водили танки, задушевно співали ритуальних пісень. За Купайло могло служити і опудало. Священик Гнат Галько, який у  60-і роки 19 століття записував народні обряди, що побутували над Збручем Галицького Поділля (південно-східні райони Тернопільщини), зокрема на Гусятинщині, писав, що молодь збиралася удосвіта над річкою, робила із соломи велику ляльку, оперізувала її чорнобилем, купала, а потім пускала за водою і тим починала літнє купання.

Гнат Галько, а також фольклорист, літературознавець Михайло Мочульський зазначили, що на Галицькому Поділлі люди вірили у те, що купальська роса має цілющу силу. У цей день особливо живодайних властивостей набирають лікарські рослини, тому ходили їх збирати. Зіллям прикрашали хати, обійстя.

Михайло Мочульський залишив запис про те, що на Купала у Кременецькому повіті дівчата вибирали поміж себе найгарнішу, з піснями вели її у ліс, там садили до заздалегідь приготованої ями з вінками із свіжих і зів’ялих квітів, зав’язували їй очі. Бралися за руки, танцювали довкола ями, а дівчина, яку обрали Купайлом, без розбору роздавала вінки тим, які кружляли довкола неї. Котра дістала вінок із свіжих квіток, в заміжжі буде щаслива, а котра отримала зів’ялий – буде безталанною. Коли Купайло вийняла всі вінки із ями, то дівчата втікали, щоб вона не зловила котрусь, бо спіймана не вийде цього року заміж.

У Жабині Зборівського району, як зазначав фольклорист і етнограф Петро Медведик, 6 липня, під вечір прибирають хати, комори, ворота лопухами та квітами, дівчата-пастушки плетуть у полі віночки і чіпляють їх на роги коровам. Вдосвіта, 7 липня парубки посипають пісочком або кетягами калини, листям бузку від воріт хлопця – до воріт його нареченої. Це виклик парубкові про те, що час йому одружуватися.

Збереглося повір’я: хто побачить купання сонця, той повний рік буде здоровий і щасливий, а котра з дівчат у ці хвилини оголеною, скритно від людей «скупається» у росі високого жита чи пшениці, та завжди буде зберігати жіночу красу, принадність і щасливо вийде заміж.

Росу на Івана вважають цілющою. Вмивали у ній рани, босими ходили по росі.

У «день Івана» близькі родичі вдосвіта йдуть до одруженого господаря, який називається Іваном, в’яжуть його зеленотравним перевеслом, вносять до хати великий лопух, віншують імениннику щастя, здоров’я, співають. Ця гостина є короткою, бо віншувальники беруть із собою іменинника і разом йдуть в'язати ще якого Івана Лопуха.

Народні традиції свята Купала найбільше збереглися на півночі Тернопільщини, зокрема у селах Великі Загайці, Боложівка, Підгайці, Шумбар, Мирове, Цеценівка Шумщини, Білозірка, Борщівка, Ванжулів, Передмірка, Чайченці Лановеччини, Очеретно, Дунаїв, Раславка Кременеччини. Відлунням сивої давнини у серцях людей відзивається легкоплинний танок навколо обрядового дерева, дзвінка стародавня пісня у своєрідній місцевій манері співу.

Впродовж багатьох років в урочищі Соснина біля Шумська під час фольклорного свята «На Івана Купала дівчина чар-зілля шукала» лунає соковите багатоголосся народного аматорського обрядово-фольклорного колективу «Джерело», зразкового аматорського обрядово-фольклорного колективу «Перлинка» Шумського районного будинку культури. Свіжий, хвилюючий подих купальського обрядодійства «На Івана, на Купала» привносять до містечка Ланівці народні аматорські обрядово-фольклорні колективи Лановецького районного будинку культури.

Цього святкового дня на Підволочищині фольклорно-етнографічні колективи сіл Кошляки, Медин, Гущанки, Токи, Лозівка, Городниця, Мислова, Шельпаки, Гнилички біля річок, ставків з натхненням відтворюють літній народний обряд «Ой на Івана, ой на Купала».

Піднесений, гарний настрій на Івана дарує односельцям фольклорно-етнографічний колектив «Намисто» із Комарівки Монастириського району.

У 2007 році на Білому Березі біля села Сировари Зборівського району шанувальників народної творчості вперше скликало театралізоване дійство «Ой на Івана та й на Купала». За участю фольклорних колективів таке літнє календарно-обрядове свято відбувається у селах Сировари, Жабинці, Іванківці, Мшана, Нестерівці, Данилівці, Ренів Зборівщини, Глібів, Зелене, Увисла, Нижбірок Гусятинщини, Вищі Луб’янки, Нижчі Луб’янки, Бутин, Малі Вікнини, Новий Рогівець, Решнівка Збаражчини.

Окрасою сільського фольклорного фестивалю «Купальська мелодія Добровлян», який з 2003 року проводиться у Добровлянах, є виступи аматорів із сіл Зелений Гай, Шипівці, Садки, Шутроминці, Бедриківці Заліщицького району.

Багатолюдним, яскравим є Всеукраїнський фестиваль «Купальська феєрія», започаткований у 2009 році в селі Чагарі на Гусятинщині. Самобутнє мистецтво рідного краю тут представляють аматорські обрядово-фольклорні колективи сіл Яблунів, Коцюбинчики, інші ансамблі району, а також запрошені з різних міст і сіл України.

Дзвінкоголосе, емоційне купальське торжество «Ой пливи, віночку, за водою» у творчому доробку аматорів Чортківського районного будинку культури імені К.Рубчакової. Його вони представляли у рідному місті, у Тернополі.

На мальовничих берегах водойм вшановують Івана Купала народні аматорські обрядово-фольклорні колективи сіл Лозова, Біла. Світлу, радісну атмосферу давнього обряду відчувають глядачі, присутні під час виступів зразкового аматорського обрядово-фольклорного колективу «Ходаки» с.Малий Ходачків, дитячого фольклорно-етнографічного ансамблю с.Чернилів-Руський Тернопільського району.

З 1991 року мешканці і гості Теребовлі 7 липня приходять до Молодіжного парку, що коло річки Гнізної, де виступають фольклорно-етнографічні колективи Теребовлянщини, інших районів, областей, які додають особливого колориту до храмового празника цього історичного міста.

У християнському календарі 7 липня – Різдво Івана Хрестителя. Як відомо, цей святий у ріці Йордані хрестив Ісуса Христа, людей. Жив у пустині, одягався у шкіри диких звірів, їв сарану, мед диких бджіл. За однією з версій на спомин про пустинне життя святого у стріхи, ворота, двері чіпають зелені рослини – лопухи, чорнобиль, щавник. Звичай прикрашати обійстя лопухом побутує на Тернопіллі. Це час найбільшого розвою природи.

Дохристиянське свято Купала і Різдво Івана Хрестителя поєднані одним літнім днем, коли небесне світило особливо щедро розсипає своє проміння. Проводяться прадавні народні обрядові дійства. Вшановуючи Івана Хрестителя, гарно вдягнені жінки, чоловіки, молодь, діти під бентежні звуки церковних дзвонів йдуть стежками, що ведуть до Божого храму.

   

 

БОГДАНА СИНЕНЬКА

провідний методист обласного методичного центру народної творчості

Переглядів: 409 | Додав: omcnt | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Годинник
Київ
Календар
«  Червень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Прогноз погоди

Тернопіль © 2016
Хостинг від uCoz