«ПЛИЛА КАЧКА ПО ВОДІ…» - 1 Березня 2016 - Тернопільський центр народної творчості
Інформація
Вітаю Вас: Гость

Понеділок,
05.12.2016, 03:30

Ви увійшли як Гость
Група "Гости"
ip: 54.158.119.60

Реєстрація Вхід
Зайти на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Всіх відвідувачів
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!
Головна » 2016 » Березень » 1 » «ПЛИЛА КАЧКА ПО ВОДІ…»
09:51
«ПЛИЛА КАЧКА ПО ВОДІ…»

«ПЛИЛА КАЧКА ПО ВОДІ…»

         Колискові пісні, забавлянки, примовки, заклички, лічилки, жмурилки, дражнилки, прозивалки, мирилки, загадки, колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, ігри… Різноманітні, гарні, зворушливі, цікаві твори для дітей виникли у дуже давні роки, своїм корінням торкаються народних обрядів, звичаїв, вірувань.

         Щирість, безпосередність, барвиста гра слів, загадковість, таємничість, як припускають фольклористи, дають підставу говорити про те, що духовну скарбницю народу наповнювали, прикрашали не тільки дорослі, а й юні і маленькі автори. Переходячи від одного виконавця до іншого, фольклорні зразки змінювалися, доповнювалися, створюючи цікаві варіанти. Скажімо, поширені заклички «Падай, падай, дощику» або «Іди, іди дощику, зварю тобі борщику. На дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір’ячко» у Соколові на Теребовлянщині звучить так: «Падай, падай, дощику, зварю тобі борщику, поставлю на гілочку, гілочка вломиться, дощик перестане». У Рекшині Бережанського району цей невеликий твір такого змісту: «Не йди, не йди, дощику, зварю тобі борщику, поставлю на дуба, закличу голуба. Як голуб прилине, дощик перестане».

         Такі заклички мають схильність до творів, які прийшли із далекої старовини, коли люди вірили у магічну силу слова, яка може вплинути на природу, змінити її.

         У Новому Нижбірку на Гусятинщині, радіючи прильоту лелек, дівчатка і хлопчики вигукували: «Бузьок, чапля, дай молока крапля. Чи горнец, чи скопец, а наш бузьок молодец». У Городниці Підволочиського району діти підкидали шапки, плескали в долоні, голосно промовляли: «Бузьок, чапля, дай молока крапля. То в горнец, то в скопец, своїй жінці на чопец».

         Ці заклички набрали задирикуватого, жартівливого тону і, можна, сказати, є дотичними до дражнилок. Вони не відзначаються глибиною логічної думки, але є у них широка дитяча уява, фантазія. Чимало дитячих творів змістовними не назвеш. Дослідники народної творчості пояснюють це тим, що в основі мислення маленьких дівчаток і хлопчиків не цілеспрямований сюжет, не логічне завершення твору, а звуки, барви, образи.

         У 90-х роках вже минулого століття керівник тодішнього фольклорного гурту Марія Степанівна Калина підготувала цікавий сценарій, в якому подала сценку із життя, побуту сільської багатодітної родини першої половини 20 століття.

         … Мама загорнула у полотнину хліб, взяла гладущик молока, зв’язала все у вузлик, наказала дітям бути чемними і пішла в поле жати пшеницю.

         Старша донечка, Галя, співає наймолодшій, Ганнусі, колисанки «Ой ни-ни-ни, гроші в скрини», «Ой спи, дитя, колишу тя», «А-а-а, з’їли вовки барана», «А-а-а, коти два», «Ой лю-лю-лю, старий гулю».

         Маруся, Андрійко, Іванко бавляться в камінчики. Дійшло до прозивалок. Галя примирила братчиків і сестричок, читає «Кобзаря». Андрійко повідає вірші, які недавно вивчив: «Хатина біленька», «Я до лісу не піду», «Ой пожену сиві кози». Діти задумали бавитися в жмурки, промовляють лічилки: «Плила качка по воді», «Біжить щур попід мур» чи «Сидить жаба під корчем», «Епіль, епіль межи нами». Жмур стає в кут і каже: «Жмуру, жмуру, ховайтесє в дзюру». Діти розбігаються і ховаються. Галя бере на руки Ганнусю, говорить забавлянку «Куй, куй, ковалі», рахує пальчики: «Бобик, горошок, фасолька, бараболька». Ганнуся співає колисанку «Пішла киця по водицю». Іванко грає на гребінці мелодію пісні-танцю «Перина». Андрійко та Маруся співають і танцюють.

         Інший виступ ансамблю – «На оболоню» включав веснянки, гаївки, загадки, прозивалки, гру «Бабця – коцюбабця». За її сюжетом, одна із учасниць вдягає довгу спідницю, закручується в хустину. Це бабця - коцюбабця. До неї підходять діти. Вона їх питає: «Де ви були?». Дівчатка і хлопчики відповідають: «На роботі». Далі йде такий діалог: «Що робили?», «Ми нічого вам не скажем, тільки ручками покажем». Діти імітують процес роботи, а бабця-коцюбабця відгадує, чим вони займалися: копали, сапали, жали, пололи, шили. Якщо каже правдиво, то всі втікають від неї, а вона ловить. Кого спіймає, той стає на її місце. Якщо не відгадає, їй присуджують фанти, найчастіше – заспівати.

         До свого народознавчого напрацювання Марія Калина записала дитячі ігри: «Учитель», «Пекар», «Жабка», «Млин», «Гудки», а також «Ремінець», «Трояк», якими забавляються і дорослі.

         Дзвінкі веснянки, ігри «Пускайте нас до вербової лати», «Гусак і сорока», «Рвуть діти буряки», «Жучок» гарно доповнили творчий доробок народного молодіжного обрядово-фольклорного колективу Лановецького РБК.

         Софія Іванівна Рижевська, його керівник, усміхаючись, задоволено говорила: «З іграми діти ніби забувають, що вони виступають на сцені. Бавляться, як десь на природі, на якійсь галявині».

         Народні ігри сприяють у вихованні кмітливості, спритності, сміливості розвивають творчу уяву, мислення. Залишивши на деякий час комп’ютер, інші здобутки сучасної науки, техніки, теперішні дівчатка і хлопчики долучаються до прадавньої народної творчості, з якою виростала, плекалася молодь багатьох поколінь.

 

 

Провідний методист ОМЦНТ                                        Богдана Синенька

 

Переглядів: 196 | Додав: omcnt | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Годинник
Київ
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Прогноз погоди

Тернопіль © 2016
Хостинг від uCoz